- Насправді, немає  жодного завтра.
- Чому?
— Тому що є сьогодні. Сьогодні.

- Це все реально?
— Якщо ти в це віриш, то реально.

У мене така бездоганна репутація, що мене вже давно настав час скомпрометувати.

Сьогодні в цьому будинку, що зберігся, міститься школа. Я іноді виступаю там перед дітьми, які не підозрюють, скільки страждань і смертельного страху мені довелося пережити в цих сонячних шкільних класах.

За жодною давністю терміну зрада прощено бути не може.

— Ти гарна, у тебе має бути хтось... Хочеш сказати, що ніхто не прижився?
— Хочу сказати, що довкола одні«ніхто».

Людина любить суспільство, будь це навіть суспільство самотньо свічки, що горить.

... вирішальні життя істини існують таємно у занедбаних книгах.

Це гірше від чуми та її жахів. Від чуми все-таки можна було кудись сховатися, вжити якихось заходів, а як сховатися від всепроникної думки, яка не знає відстаней і перешкод?

Пропаганда втрачає силу, щойно стає явною.