У шахах, де фігури нерівноцінні і де їм присвоєно найрізноманітніші й химерні ходи, складність (як це нерідко буває) помилково сприймається за глибину. Тим часом тут вирішує увагу. Варто йому ослабнути, і ви чините помилку, яка призводить до прорахунку або поразки. А оскільки шахові ходи не тільки різноманітні, а й багатозначні, то шанси на помилку відповідно зростають, і в дев'яти випадках із десяти виграє не більш здатний, а більш зосереджений гравець. Інша справа шашки, де допускається лише хід з незначними варіантами; тут шансів на недогляд куди менше, увага не відіграє особливої ролі та успіхзалежить головним чином сметливості. Уявімо для ясності партію в шашки, де залишилися лише чотири дамки і, отже, ні про який недогляд не може бути й мови. Очевидно, тут (за рівних сил) перемога залежить від вдалого ходу, від несподіваного і дотепного рішення. За відсутністю інших можливостей, аналітик намагається проникнути в думки супротивника, ставить себе на його місце і нерідко з одного погляду помічає ту єдину (і подекуди просту) комбінацію, яка може залучити його в прорахунок або збити з пантелику.