— Коли ти в місті ти розважаєшся сам, коли ти в селі ти розважаєш інших, це така нудьга!
- І кого ти розважаєш?
- Сусідів, сусідів.

Взагалі я помічав, люди різко поділяються на дві категорії: одні не можуть жити без кохання, інші без ненависті; і ті й інші мучаться, якщо не зустрічають людину, гідну того, щоб вилити на неї все, що накопичилося в душі.

Коли ти відчуваєш невиразні відчуття, писати рано. А коли ти все зрозумів, єдине, що лишається — мовчати.

Жодна людина не заслуговує на твої сльози, а ті, хто заслуговують, не змусять тебе плакати.

Коли в моїх кишенях гроші на гарматний постріл не підпускайте мене до Лас-Вегаса!

Якою б сильною не була жінка, вона  має право на слабкість.

- Ось! Пожежа на сірниковій фабриці.
- Жертви є?
— Ні, поки що просто горить.
— Значить, чекаємо.

Щоб зробити комедію, мені потрібен лише парк, поліцейський та гарна дівчина.

Життя, повне насильства, насильством і закінчується.

Є тільки один шлях розуміння, - відповів Алхімік. - Діяти.