- Тетя, хто це?
- Це мій колега.

- Можеш взяти мою соломинку, я не заразна.
— Ну, може, я заразний.
— З твоєю заразою я впораюся.

Іти за людиною уважною безпечніше, ніж за людиною з гарною реакцією, тому що перший обходить граблі, а другий, наступивши на них, встигає від них ухилитися.

Економіка країни пізнається її дорогами, акуратність жінки – її ванною кімнатою, чоловіча гідність – рукостисканням, а турбота держави про людей – районними поліклініками.

Що, якщо безодня не навколо нас і не всередині нас - ми і є безодня?

З одним ковтком ідемо, з тисячею повертаємось.

Поки люди пам'ятають образи своїх предків, світ не буде вічним.

Розумність і раціональність — це єдиний сенс справедливих законів. А безглузді бажання, якщо дати їм волю, стають жорстокими господарями.

— Це і є твій геніальний план — загинути разом?
— Я хоч вилами не воюю...

То була фатальна помилка, чи не так, мадам Ковріан? Взяти дитину, виростити її ідеальним психопатом і познайомити з Лікарем... Ну в кого ще я могла б закохатися?!