Я, любий, вам травми зараз завдаю…

Кохання – це коли хтось може повернути людині себе.

Я, здається, збільшу кількість щасливих ідіотів на одну людину. І це правильно: щасливих ідіотів має бути більше, ніж нас, нещасних недоумків.

Посмішка - це можливість змінити свою зовнішність без будь-яких пластичних операцій, найпростіший спосіб стати гарним.

Хоча життя і коротке, але цього деяким виявляється достатньо, щоб зіпсувати його багатьом.

Краса, з якою ти так носишся, - це химера, міраж, створюваний тією надмірною частиною нашої душі, яка відведена свідомості. Тим самим є примарним«способом полегшити тягар життя», про який ти говорив. Можна, мабуть, сказати, що жодної краси не існує. Сказати можна, але наша власна свідомість надає цій химері силу і реальність. Краса не дає свідомості втіхи. Вона  служить йому коханкою, дружиною, але не втішницею. Однак цей шлюбний союз приносить свою дитину. Плід шлюбу ефемерний, наче мильна бульбашка, і так само безглуздий. Його прийнято називати мистецтвом.

Жінка здатна на все, щоби помститися.

- Стережись! Цей гріх Аллах тобі не вибачить!
- Ех! Якби ти знав, скільки маю гріхів на душі! Одним більше, одним менше – ні я не помічу, ні Аллах!

Суспільна думка – це різновид рабства.

... ми вечеряли - сиділи поруч, як сторонні люди, і нічим не відрізнялися від сімейних пар, яким нема про що говорити і яких ми, з висоти п'єдесталу нашої близькості, завжди шкодували.