Я, бачите, людина незалежна. Чому від мене вимагають, щоб я сьогодні думав те саме, що я думав півтора місяці тому? Якби це було так, моя думка була б моїм тираном.

Чудненько, всього двадцять хвилин як приїхали, а вже посіяли ангела.

Так, учитель. Ваша смерть трапиться з моєї забаганки. Ви самі стверджували, що безсмертя та одержимість метою – запорука перемоги. Так воно і є. Вирушайте в могилу з думкою про те, що ви останній із прихильників старого порядку, хваленого Правила двох. І що новий лад розпочнеться з цієї хвилини і триватиме тисячоліття — під моєю владою.

Футбол складається з перемог та поразок, головне — не зупинятися через труднощі.

Мабуть, серце ховається у твердій шкаралупі, і розколоти її мало. Може, тому у мене до ладу не виходить любити.

… Не можна живу людину навпіл пиляти: від маківки до пупка беру, загорніть, а від пупка до п'ят здайте в утильсировину. Я так вважаю: все хороше в мені — моє, та й усе погане — теж, куди воно подінеться? Так що беріть мене всю, яка я є, здачі не треба!

Якщо постає питання, чи є час читати немає  на те бажання. Бо якщо розібратися, часу читати ні в кого ніколи немає. Нема  у дрібних, нема  у підлітків, нема  у дорослих. Життя - постійна перешкода читання.

- Я сказав, що мене звати Бібліотека?! - Hola, Ґонзале! Mi nombre de la biblioteca.

- Що ти накоїв? Коли вона  прийде до тями, вона  ще більше на нас розсердиться!
— Будь оптимісткою.«Якщо вона  прийде до тями».

Жалість за відсутності інших почуттів – це жорстоко.