Щось шкода стало Іринці та діточкам, а потім шкода ця вщухла і став я збиратися з духом, щоб глянути в дірку пістолета безстрашно, як і належить солдатові, щоб вороги не побачили в останню мою хвилину, що мені з життям розлучатися все-таки важко...

Зазвичай я люблю тинятися навмання в незнайомому місті і впевнена, що це найкращий спосіб дізнатися його.

Пам'ять — це шалена баба, яка збирає яскраві ганчірки, а хліб викидає.

Людина може зізнатися в чому завгодно, тільки не у своїй дурості. Іноді людина здатна сказати:«Так, я був дурнем» у таємній надії, що співрозмовник поправить його, втішить, зневірить, переконає, що він, правдолюбець, не здатний на дурість. Збіг, мовляв, обставин, не переживай! Дурність, як і помилка, є, кажучи словами Станіслава Лема, фундаментальна категорія буття.

Навряд чи можна вважати батьком того, хто раз на місяць надсилає гроші.

Я люблю тебе одну, і тобі доведеться з цим примиритися, навіть якщо ти не збираєшся нічого міняти у своєму житті. У твоєму місті живе людина, яка любить тебе і страждає, хочеш ти цього чи ні.

Кохання - вона  стирає всі рамки, встановлені суспільством, знищує всі соціальні статуси і робить нас рівними.

Тепер - весна кохання, але серед турбот
Владика літо на луки прийде,
Квіти серед трав розпустяться, горя,
І лілії відшукають косаря.
І не встигне літо сховати обличчя,
Багачка осінь – року лихвар,
Дерева щедро золотом поділить,
Любуючись, як їхній вітер ворушить.
За нею зима пред'явить свій статут,
Студена, коло року увінчавши.
Так ми від дитинства до зрілості бредемо
Під ношею днів, під снігом та дощем.

Поки Тіффані була маленька, їй читала мама, потім дівчинка стала читати сама. У кожній казці обов'язково була відьма. Стара зла відьма.
І Тіффані задумалася: де докази?
Ніде не говорилося, чому відьма зла. Якщо ти стара, живеш одна і виглядаєш дивно, бо зубів не лишилося, — все тебе вже називатимуть відьмою.
Якщо на те пішло, у книзі взагалі не було доказів. Ось, скажімо, чудовий принц. Правда, він був ідеальним, чи люди говорять так просто тому, що він був принцом? Або взяти хоч«дівчину, яка була настільки ж красива, як довгий день». Який день? У розпал зими дні закінчуються, щойно розвидниться! Казки не люблять, щоб над ними думали, вони хочуть, щоб їм сліпо вірили кожному слову.

Ті, хто довго вибирають, зазвичай потрапляють досить безглуздо – закон життя!