Так, вона  померла. Через мене. Бо я її любив. Тому що у мене незвичайне ім'я.

Знаєш, є люди, яких я не виношу. Я говорю про людей, які перестали думати. Вони поводяться так, начебто думають, але насправді їм лише нав'язуються думки інших, ними керують. Вони, так би мовити, не мають себе. У житті немає  сенсу. Я не виношу цих мерзотників, яким вистачає мізків рівно настільки, щоб іти за іншими, і у яких немає  мети, окрім як чіплятися за їжу прямо в них перед очима, як череду свиней.
Мене нудить від того, що я дихаю з ними одним повітрям.

Німці вчинили під гітлерівським пануванням, на яке вони самі дозволили себе приректи, такі злочини, які у всій історії людства не мають собі рівних за масштабами та злісністю.

Людина, для якої страху загибелі просто не існує, — найнебезпечніший противник.

— От ти казав, місто — сила, а тут слабкі всі...
— Місто — це зла сила... Сильні приїжджають, стають слабкими, місто забирає силу... От і ти зник!

Відколи ми навчилися говорити, ми запитували про одне: у чому сенс життя? Всі інші питання безглузді, коли смерть стоїть за плечима. Але дайте нам обжити десять тисяч світів, що звертаються довкола десяти тисяч незнайомих сонців, і вже не буде чого питати. Людині не буде меж, як немає меж всесвіту. Людина буде вічна, як всесвіт. Окремі люди помиратимуть, як помирали завжди, але історія наша простягнеться у неймовірну далечінь майбутнього, ми знатимемо, що виживемо у всі майбутні часи і станемо спокійними та впевненими, а це і є відповідь на те споконвічне запитання. Нам дароване життя, і щонайменше ми повинні зберігати цей дар  і передавати нащадкам - до нескінченності. Заради цього варто попрацювати!

Люди вважають, що якщо на екрані два актори люблять один одного, це означає, що і в житті вони люблять один одного. Ніхто навіть не замислюється, що нам просто платять за це гроші, а на знімальному майданчику хтось обов'язково твердить:«Грайте старанніше, виродки, я вам не вірю».

У всіх є дива. І всі ми буємо скалками в дупі час від часу.

Для деяких людей деякі ноші важкі.

Плач! Плач – але що таке, Ніно,
Що сльози жіночі? Вода!
Я ж плакав? Я чоловік!
Від злості, ревнощів, мук і сорому
Я плакав — так!
А ти не знаєш, що таке
Коли чоловік — плаче!
О! в цю мить до нього не підходь:
Смерть у нього в руках - і пекло в його грудях