Якою б сильною не була жінка, вона  чекає на чоловіка сильніше за себе і не для того, щоб він обмежував їй свободу, а для того, щоб він дав їй право бути слабкою.

Спочатку ми вчимося ходити та говорити, а потім сидіти та мовчати.

У мене до тебе одне прохання, лише одне. Мені хотілося б відчути тебе.

Мій девіз — зривати квіти насолоди скрізь, де тільки можна. У цьому полягає вся насолода і єдиний сенс життя.

Москва не вірить у сльози,
Що крокодили ллють.
Москва не вірить у мрії,
А вірить у Божий суд. Москва не вірить у щастя,
що обіцяє ворог, що
мріє на частини
Порвати наш гордий стяг. Москва не вірить у звіра,
Що замкнений на Місяці...
Москва, зачинивши двері,
Вшановує Бога в тиші. Москва не вірить у«юдо» –
Заокеанський зброд.
Москва не вірить у диво,
Але вірить у свій народ!

Коли ви на мене так дивитеся, мені шкода, що я не позитивний герой...

Вміння жити – найрідкісніша річ у світі. Більшість людей просто існує.

Вигадуй собі якнайбільше занять.

Загинув колобок. Веселий такий колобок. Усі пісеньки співав. Життя тішився. І ось не стало його. За що?

З кожною зливою приходить надія, що одного ранку все знову стане чистим і найзастаріліші плями зникнуть, як сумніви в його невинності, або як результат його помилки, або як рана від його зради, або як пам'ять від його поцілунків. Тому ми чекаємо, щоб пішла злива, сподіваючись на краще, навіть якщо ми знаємо, що в наших серцях деякі плями назавжди віддрукувалися, і ніщо їх не змиє.