Жив-був у бабусі сіренький козлик,
Ось як, от як, сіренький козлик.
Бабуся козлика дуже любила
Ось як, ось як, дуже любила. Надумалось козлику в ліс погуляти,
Ось як, ось як, у ліс погуляти.
Напали на козлика сірі вовки,
Ось як, ось як сірі вовки. Залишили бабусі ріжки та ніжки.
Ось як, ось як, ріжки та ніжки.
Дурність буває розумова, а буває душевна. Друга небезпечніша.
Ти сподіваєшся, що помиляєшся, і заплющуєш очі щоразу, коли вона щось робить, і ти розумієш, що вона погана, а варто їй зробити приємну дрібницю, як тут же ти перестаєш себе переконувати, що вона тобі не пара.
Безумець той, хто думав утримати
нікчемним правилом, постановою«
Рух природи людини».
Сподіваюся, ти біг до омріяної мети, а не просто від незавидного минулого.
У будь-якій людині є добрий початок, тільки треба вміти його знайти. І обов'язок вчителя знайти його та розвинути.
Тієї ночі я зрозумів, що часто тим, кого вважають злими і небезпечними, просто самотньо і не вистачає приємного спілкування. (Я дізнався, що істоти, яких вважають жахливими чи злими, просто дуже самотні й не знають, як їм вижити у цьому світі.)
Ми прощалися як уві сні.
Я сказала:«Чекаю»
Він, сміючись, відповів мені:
«Зустрінемось у пеклі».
Бажати врятувати мало. Потрібно, щоб і той, кого рятуєш, хотів врятуватися.