Скажи мені, що ти думаєш, і я скажу, чим.

Чекати і, не дочекавшись, померти — невже така доля всіх, хто вміє пристрасно любити? Змусити чекати, змусити померти від горя — невже така доля всіх тих, хто женеться за примарою слави?

Я не була в неї з того часу, як помер її бідний чоловік. Ніколи не бачила, щоб жінка так змінювалася. Вона  виглядає років на двадцять молодше.

Незвичайна пристрасть до пригод, до небезпек і насолод життя була властива їй більшою мірою, ніж звичайним, пересічним жінкам. Її душа могла порвати будь-які ланцюги; вона  була Євою, яка вже скуштувала забороненого плоду, але ще не відчула його гіркоти.

Сльози - це не ознака слабкості, це ознака того, що в людині ще є душа.

Давай не робитимемо невразливий вигляд, коли мені так легко тебе прикінчити.

— А ти ж, Катя, Тихона не любиш.
— Ні, як не любити! Мені дуже його шкода.
- Ні, не любиш. Коли шкода, то не любиш.

- Томас Шелбі.
- Мої руки в крові.
- О, мої теж.

- Чотирнадцятирічна дівчинка, напад за нападом!
- Чотирирічний хлопчик. На "ти" зі смертю.
— Хворий на п'ять років, як помер.
— Ніхто й не казав, що він живий. А ставити діагноз посмертно значно цікавіше.

Ні, жінки завжди щирі, навіть під час найвищої кривду, тому що вони піддаються тому чи іншому почуттю.