«МИ» були лише півгодини. За цей час стало зрозуміло, що "Я" звучить голосніше. як не крути, Я завжди голосніше.

Вниз, вниз, вниз, вниз, вниз, вниз, вниз і вниз,
Вниз, вниз, вниз, вниз, вниз, вниз, вниз і вниз. Вам необов'язково сидіти без діла,
скаржачись на те, як закінчилося ваше життя,
Подумайте, скільки часу ви губите даремно,
І час - дорогоцінна річ, щоб відпустити. Звичайно, ви потрапили в самий низ,
Але пам'ятайте, що ви будуватимете з нуля,
Кожен наступний крок,
Що наближає вас до неба, так що спробуйте!

Коли ти втрачаєш когось, це почуття завжди залишається з тобою, нагадуючи тобі, як легко можна поранитися.

Якщо ти колотимеш дрова сам, то зігрієшся ними двічі.

Люблю людей, які змушують мене сміятися. Я правда думаю, що сміятися — те, що я люблю найбільше. Це лікує безліч хвороб. Можливо, це найважливіше у людині.

Найбільшу силу тяжіння має ліжко у понеділок уранці.

- Тяжкий день?
- Тяжке життя.

Танцюй так, ніби на тебе ніхто не дивиться. Співай, ніби тебе ніхто не чує. Люби так, ніби тебе ніколи не зраджували, і живи так, ніби земля — це рай.

Якщо ми так довго залишалися чоловіком і дружиною, то швидше за все саме тому, що більшу частину цього часу прожили окремо.

Як добре, що дощ.
Ми через сон почуємо:
Дроб пробіжить по дахах
З-під його підошв.
Дощ прийшов постукати
До нас із лілової дали.
Встану і в ковдрі
вийду його зустрічати.