Життя — ось що реальність і таємниця. Життя безмежно ширше, ніж просто різні хімічні сполуки матерії, які набувають ті чи інші форми. Життя - щось безперервне. Життя - це невгасаюча вогненна нитка, що сполучає одну форму матерії з іншого.
— Ну ось і славно… І не треба так трагічно, любий мій… Зрештою, і Галілей зрікався!
— Тому я завжди любив Джордано Бруно!
- Матриця всюди. Вона оточує нас. Навіть зараз вона з нами поруч. Ти бачиш її, коли дивишся у вікно або вмикаєш телевізор. Ти відчуваєш її, коли працюєш, йдеш у церкву, коли сплачуєш податки. Цілий світ насунуто на очі, щоб сховати правду.
- Яку?
- Що ти тільки раб, Нео. Як і всі, ти від народження в ланцюгах. З народження у в'язниці, якої не почуєш і не торкнешся. У в'язниці для розуму.
Ех, ні пуху, ні пера, щоб тримали якоря!
Та гарну хвилю, та під кілем глибину,
А щоб був повний спокій — шкіпер,
Шкіпер з головою!
І тепер я дивлюся на неї і думаю:
«Ось людина, яка незабаром заявить про свої права на мою увагу до нього і на весь світ моєї душі… Стане ритися в мені, вивчати мене, стежити за мною, думати про мене, і все це для того, щоб дізнатися, що я. Я ж сам так невиразно уявляю собі те, що є моє«я».
— Сильніше, ніж вона є, я не можу її зробити. Не бачиш хіба, яка велика її сила? Не бачиш, що їй служать і люди та звірі? Адже вона боса обійшла півсвіту! Не в нас позичати їй силу, її сила в її серці, у тому, що вона безневинна мила дитина.
У сучасному суспільстві, так само як і в стародавньому, і в будь-якому іншому, аристократи, або ті, що привласнили собі функції аристократів — незалежно від того, чи вони виконують їх, чи ні, — зайняли почесний піст, який є одночасно і постом труднощів, постом небезпеки, навіть постом смерті, якщо труднощі не вдасться подолати.