Віра Полозкова

Щастя – це коли затнувся на початку тексту,
А тобі підказують із зали.
Це про доньку подруги сказати«одна з моїх племінниць»,
Це«піду додому», а всі раптом насупилися і зам'ялися,
Прийдеш хлопчика – а в нього рум'янець,
Скажеш«проводи до ліфта» – а проводжають аж до вокзалу.
І не хочеться сперечатися, бо все вже
довела.

Докладніше