— Знову яєчня! Вранці – яєчня, вдень – яєчня, увечері – яєчня, а вночі – омлет! Скоро я кудахтaтиму як курча!
- Кудахче курка.
— Все одно... Від такої їжі закудкає і півень.

Вчитися любити, вчитися бути добрими, треба змалку.

Пахло спокоєм. Пахло повним умиротворенням. Весняним листям та ранковою свіжістю. Першими квітами, проталинами, яскравим сонцем у безхмарному, сліпуче блакитному небі, щойно лопнули нирками, свіжим березовим соком і ще чимось незрозумілим, але таким дивовижним… Від цього запаху хотілося бігти, бігти, стрибати, плисти, кричати, чинити. Хотілося сміятися, танцювати та кричати одночасно…

Все через сон. Жах, що приснився, намагається пролізти в реальність. Або ти сам із реальності пірнаєш у цей кошмар.

Та й як ти можеш когось любити, якщо твоє серце сковане всілякими догмами та заборонами, які в тебе вбивали з раннього дитинства? Якщо ти раптом когось і полюбиш — значить, тебе погано виховали.

Якщо ви хочете розсмішити Бога, розкажіть про свої плани.

І знаєте, я справді за мир у всьому світі.

— Тільки не ланяй яйцями!

Справа дивна із самого початку. Справа з діркою посередині. Пончик?

Мир, щастя, братерство людей - ось що потрібне нам на цьому світі!