Я вважав«справедливими» революції і вони справедливі. Але з часом я зрозумів інше: борються, щоб урятувати людину, але в боротьбі ця людина гине. Гине ціла людська раса, ціла цивілізація. Те, що відбувається, непоправно, і ті, хто зазнає революції, не сумніваються, що гине рід людський. Бажаючи з'ясувати для себе, що ж відбувається під час революцій, я підібрав порівняння — мені здається, навіть більше, ніж порівняння, думаю, коли йдеться про кохання, відбувається те саме. Чоловік втратив кохану, він страждає, він розгублений. Якщо уяване запрацювало, але чоловік жив цією жінкою, він накладе на себе руки. Адже що б він не робив, не думав, не відчував, веде до порожнечі. Він втратив свою картину світу. Кожна дружба є повноцінною, забираючи лише невелику частинку нас самих. Але всепоглинаюча любов забирає людину цілком, і зі зникненням коханої він знищений, він позбавляється мови, якою тільки й міг говорити. Чи не чує більше відгуку. І не хоче жити. Він розуміє, що з часом одужає, що йому знову знайдеться місце в житті, що нові відносини зв'яжуть його із зовнішнім світом, але йому це байдуже, тому що його вже немає. Революція- Це загибель якогось сенсу життя.