– У кожній людині поховано тисячі інших людей, – м'яко відповів Антуан. - Десятки тисяч. Ті, ким він міг бути. У кожному з нас захований і поет, і злодій, і душогуб, і святий, і моряк, і летун. Нам не дано прожити тисячі життів, ми вибираємо з них одну-єдину, часто помиляючись при цьому. Але коли ми зробили колись вибір… треба пам'ятати, ким ти міг стати. Треба нести у собі всі свої не прожиті життя.
Людям властиво шукати сенс у всьому, що випадає з їхньої частку.
Я знаходжу ТБ дуже повчальним. Щоразу, коли хтось включає його, я йду в іншу кімнату і читаю гарну книгу. (Я вважаю, що телевізор дуже сприяє освіті. Як тільки хтось його включає, я йду в іншу кімнату і сідаю за хорошу книгу.)
А на зустрічі, призначені в метро, треба приходити заздалегідь. Адже це так захоплююче втиснувшись у якусь колону, хвилина за хвилиною терпляче вдивлятися в людські обличчя в очікуванні, коли з неймовірного асортименту носів, вух, усмішок та очей складеться раптом єдиний дорогий тобі образ.
Індивідуальність. Ось що має значення, вірно?
Індивідуальність. Ось що змушує стосунки продовжуватися довгі роки.
Як героїн.
Тобто, героїн має захисну індивідуальність.
У пору першого кохання душу опановують набагато раніше, ніж тілом; Пізніше тілом опановують набагато раніше, ніж душею, іноді ж про душу взагалі забувають.
Жодних кохань«а-ля Ромео і Джульєтта», від них одні хвилювання. Від хвилювань – нерви, а від нервів – хвороби.
Коли сигарета – єдиний співрозмовник, а гірка кава – уявний втамувач спраги кохання.