Париж – місто для тих, хто закоханий.

Для щастя важливішим є те, як часто ми відчуваємо приємне почуття, або, як кажуть психологи,«позитивний афект», а не те, наскільки сильно це почуття. Іншими словами, хороша новина – це насамперед хороша новина; наскільки вона  гарна, вже не так важливо. Отже, щоб жити щасливо, потрібно отримувати свої маленькі«позитивні афекти» якомога регулярно. Безліч просто хороших новин краще, ніж одна чудова новина.

Расизм  – це спосіб залякування оточуючих та посилення самоідентифікації на шкоду іншим людям: хто б ти не був, ти не такий, як ми.

Коли людина перестає вчитися, вона входить у стадію старіння.

Жарт, від якого стає боляче, це вже не жарт, і нікуди не годиться та розвага, від якої буває шкода іншому.

…А їй так хотілося закохатися. І бути з ним завжди і не одержувати від нього жодних листів. Бо листів не пишуть, якщо ніколи не розлучаються.

Поплач за мене. У мене скінчилися сльози.

- Ще вискаря мені.
— Вибачте, це не моя справа, але ж ви за кермом.
- Я за стійкою бару.

Як утомливо не бути закоханим: весь час треба когось спокушати, а конкуренція жорстока. Жахливо, коли так хочеться бути коханим. Думаю, саме у цей момент я вирішив стати відомим.

... коли добре знаєш країну, тобі рідко подобається те, що про неї пишуть у газетах та журналах...