— Почав складатись демократичний бомонд, — писав Володимир Кардін. — Незримо відокремлене середовище. Власне коло. Викликаю відважні презентації. Зухвалі — з гордо піднесеною головою — тости на розкішних бенкетах. Захват закордонними вояжами. Коротше: "Візьмемося за руки, друзі", щоб не пустити кого не треба... Зміщені якісь етичні норми. Майбутня еліта дуже швидко відчула смак привілеїв.

— У чому різниця між песимістом, оптимістом та реалістом?
— Оптиміст вивчає англійську, песиміст — китайську, а реаліст — автомат Калашнікова.

Не варто чекати натхнення, за ним треба ганятися з кийком.

...вночі місто - перекинуте небо.

- Ваші гроші, сер?
- Так.
— Банк ненадійне місце, краще сховайте їх.

Якщо Бог  створив весь всесвіт, значить і пекло теж. Навіщо він знадобився такому доброму і всепрощаючому Господу?

Вам доведеться повірити в легенди про примар, ви серед них...

— Ми маємо любити ближнього.
— Хто ж ближче людині, як не вона сама?

Мені казали, що є ті, хто розумніший за тебе. Мені казали, що є ті, хто красивіший за тебе. Мені говорили, не розуміючи одного: що ти, чоловіке мій, у житті моєму, душі моїй, долі моєї, серце моєму не вище всіх інших людей. Ти вищий за всі порівняння.