Борис Бідний. Дівчата
Краса на кшталт сукні. Можна й гарне напнути, а під ним — нічого.
Краса на кшталт сукні. Можна й гарне напнути, а під ним — нічого.
Він не людина, у нього немає права на мою жалість. Я віддала йому серце, а він узяв його, на смерть поколов і жбурнув мені назад.
Наше життя — як карусель — ми лише обертаємось у певному місці з певною швидкістю. Наше обертання нікуди не спрямоване. Ні вийти, ні пересісти.
— Ти віриш у кохання з першого погляду?
- З першого? Ні, це дуже просто. Я вірю, що треба придивитися уважніше.
- Мені було добре.
- Правда? БУЛО добре чи й зараз добре?... А якщо й зараз добре, навіщо розлучатися?
Сеньйоре, все моє життя без залишку належить Вам.
Жінка є жінка. Чоловіки роблять помилки їм і розплачуватися.
Коли діти, що народилися в тунелях, навчилися ходити, люди зрозуміли, що на порятунок чекати ні звідки, і це розуміння було для них найважчим ударом.
— Глянь, голова вже наполовину сива!
— А наполовину ще русява!