З релігією так само, як зі страховкою від пожежі: ти не думаєш всерйоз, що вона тобі стане в нагоді, але якщо люди стверджують, що хлопець може взяти на себе твої страждання, то чому б не погодитися і не полегшити душу?

Вони добре розуміють, що листи годяться лише на те, щоб служити містками, що з'єднують інтервали між вчинками.

— Знаєте, як ми називаємо любителів позловити?
- Родичами?

Можеш забути мене, але це не означає, що мене не існує.

Найбільший із храмів — серце.

Ірландці зовсім не такі вже веселуни. Вони люди похмурі і вміють прирікати себе на страждання, яких не заслужили. Це ж про них говорять, що вони б самі себе вирішили, та благо є віскі, а з ним і світ кращий, і на душі легшає.

Це тільки спочатку думаєш, що ти цар і споживаєш всяку погань для себе, для кайфу, зате потім з'ясовується, що ніякий ти не цар, а просто жалюгідний нікчемний хробак.

У всьому винні фізики з їхньою теорією синхронності: кожна частка пов'язана з іншими — не можна навіть пукнути, не змінивши рівноваги Всесвіту.

Здається, ти впустила під стіл здатність до зв'язного мовлення. Я дам тобі знати, як знайду.

... той, хто все втратив, байдуже
Лежить, як розорена країна,
Чия нагота лише Господу видно
І чия печаль, як смерть сама, негласна.