Розфарбуй моє життя хаосом проблем.

Ніщо так не викликає спраги жити, як чиєсь бажання, щоб ти помер.

Ти могла б сісти на незапланований поїзд, приїхати раніше, виграти час... Але тільки залізничним богам це могло не сподобатися, і тоді сталася б катастрофа, не передбачена їх розкладом.

Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре, що справжня освіта є тільки самоосвіта і що вона починається тільки з тієї хвилини, коли людина, розпростившись назавжди з усіма школами, стає повним господарем свого часу та своїх занять.

Є в нашому житті щось таке, від чого люди втрачають образ людський, вони б і хотіли бути справедливими, та не можуть.

Хто б ти не був, ти жартуєш небезпечний жарт.

Я завжди вважав (і не з одного лише напускного цинізму), що вже за десять хвилин після знайомства чоловік і жінка розуміють, чи хочеться їм переспати один з одним.

Ну, як же! Він ще читає лекції у педунівері, а у вільний час детективи перекладає? Ну типу:«Я помстися, і помста моя страшна! - сказав містер Гадкінс, закладаючи бомбу в дитячий горщик».

Те, що робить нас щасливим, не може бути названо ілюзією.

Якщо є розмова, то вже не до бійки, треба тільки говорити та говорити, а чим довше говориш, тим менше бажання розпочинати.