Реальні пацани. Микола Наумов
Ну, я ще відсиджуся. Хоча ось че-че-че, а ча-ча-ча я вже вмію танцювати.
Ну, я ще відсиджуся. Хоча ось че-че-че, а ча-ча-ча я вже вмію танцювати.
Не можете заснути, коли поряд хропуть? Це тому, що дратуєтесь. А треба подумки говорити так:«О! Як ти гарно хропиш! А чи можна трохи голосніше? Це так мене присипляє...» Перевірено — стовідсотково діє.
Маючи велику зарплату, можна дозволити собі таку розкіш як добродушність.
— Коли люди думають, що ти вмираєш, тебе справді слухають, а не просто...
—... а не просто чекають на свою чергу заговорити.
Ви, мабуть, помічали у готелях чи ресторанах фотографії знаменитих людей, які відвідали це місце. Знаєте, навіщо ці фото вішають на видному місці? Власники цих закладів розуміють, що людям приємно перебувати там, де були й знаменитості. Так піднімається статус закладу. А ще будь-яка фотографія – це історія. Лише цю історію ніхто не розповідає. Кожен дивиться на фотографію і уявляє, чим займалися люди, зображені на ній. Історії про них ми вигадуємо самі.
Іскра повернулася до вітальні.
- Ублюдок! Паршивий смердючий ублюдок. Як ти міг змінити мені з цією дев'ятнадцятирічної пустушкою?
- Мені було самотньо, - жалібно промовив Мішель.
— Не розпускай соплі. Ти був не самотній, ти був слабкий.
Ніхто не бездоганний. Якщо є в усьому світі щось безперечне, то тільки це. Навіть ангели і ті небездоганні!
Скажіть, ви коли-небудь звертали увагу, як он там, бульварами, мчать ракетні автомобілі? Мені іноді здається, що ті, хто на них їздить, просто не знають, що таке трава чи квіти. Вони ніколи їх не бачать інакше, як на великій швидкості, — продовжувала вона. — Покажіть їм зелену пляму, і вони скажуть: ага, це трава! Покажіть рожеве — вони скажуть: а це розарій! Білі плями – вдома, коричневі – корови. Якось мій дядько спробував проїхатися шосе зі швидкістю не більше сорока миль на годину. Його заарештували та посадили на два дні у в'язницю. Смішно, правда? І сумно.
Я, звичайно, як генерал тости говорити не вмію… Я скажу простіше: ну — прощавай, здоров'я!