Менталіст. Грейс Ван Пелт
- Вони всі виглядають щасливими. По-справжньому щасливими.
— Так, це моторошно.
- Вони всі виглядають щасливими. По-справжньому щасливими.
— Так, це моторошно.
— Проблема з чесними людьми в тому, — зауважує Аві, — що вони чекають на чесність від усіх інших.
Ти – моя єдина надія, моя мрія, моє спасіння, і що б не готувало нам майбутнє, кожен день разом з тобою – найкращий у моєму житті. Я твій, твій навіки. А ти навіки залишишся моєю.
— Хоробрість — вона схожа на божевілля...
— А божевілля — зворотний бік геніальності!
Важко часом усвідомлювати, деякі речі ми руйнуємо самі. БУДУЄМО багатьма роками, а потім руйнуємо, ніби це все було дарма. Після такого в душі нічого не залишається, крім руїн, які вже ніколи не збереш у єдине ціле, у загальну картинку з цікавим сюжетом. Але руйнувати треба, адже не зруйнувавши старе, ми не збудуємо нове.
Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Не знаю, чиї це слова... Може, це сказав Шекспір, а, може, Стінг, але ця фраза якнайкраще описує мою ваду - нездатність змінюватися. Думаю, я в цьому не самотній. Чим більше я впізнаю інших, тим частіше переконуюсь, що лихо це спільне. Бути незмінним, залишатися незмінним – так простіше… Нехай ти страждаєш, що ж, принаймні, біль тобі знайомий… А якщо ти повіриш, зробиш крок уперед, зробиш щось несподіване, хто знає, який біль чекає на тебе потім… А раптом стане гірше? І ти зберігаєш статус Кво, вибираєш шлях, яким уже пройшов, і здається, що все не так вже йпогано, ти не наркоман, ти нікого не вбив... крім себе хіба що... А коли ти все ж таки змінюєшся, це не вибух і не землетрус - ти стаєш іншою людиною, але це не так вже й помітно. Інші не побачать, якщо не будуть вдивлятися дуже уважно, чого вони, слава Богу, ніколи не роблять... Але головне, що ти сам це усвідомлюєш... усередині тебе все раптом по-іншому, і ти сподіваєшся, що нарешті став тією людиною, якою залишишся назавжди і тобі більше ніколи не доведеться змінюватися...
Зло – саме поняття про нього – походить від розчарування та гіркоти! Невже ти не розумієш? Єдино справжня сила полягає у нас самих. Як ти можеш вірити у всі ці брехливі казки?
Коли мої почуття починають мене переповнювати, я уявляю собі порожню коробку, і прибираю всі ці почуття туди – в цю коробку, а потім уявляю, що прибрала цю коробку у велику порожню комірчину. І зачиняю двері. Потім, якщо є час, я приходжу туди, відчиняю коробку і розбираюся з цим на самоті. Як леді.
Шепіт — особливий вид спілкування, я вже не говорю про нічний шепіт.