Читайте перш за все найкращі книги, а то ви й зовсім не встигнете їх прочитати.

Все це неправда, – подумав я. – Усього цього не існує. Адже так само не може бути. Тут просто сцена, на якій розігрують жартівливу п'єску про смерть. Адже коли помирають по-справжньому, то це дуже серйозно». Мені хотілося підійти до цих молодих людей, поплескати по плечу і сказати:«Чи не так, тут тільки салонна смерть і ви тільки веселі любителі гри в помирання? А потім ви знову встанете і розкланятиметеся. Адже не можна ж помирати ось так, з не дуже високою температурою та уривчастим диханням, адже для цього потрібні постріли та рани. Адже я знаю це…

Людину не можна перемогти доти, доки вона сама не визнає свою поразку.

— Єресь і справді — це часто те саме.

— Знаєш, Кіт... у житті реально багато моментів, заради яких варто жити.
— Але між цими моментами хочеться подихнути кілька разів поспіль.

— Сподіваюся, завтра буде гарна погода, Лейне.
— Погода ніколи не буває хороша, сер.
- Лейн, ви закінчений песиміст.
— Намагаюся, сер.

Сильний діє рукою, мудрий розумом, а хитрий кимось ще.

Є погляд і думка. Це треба розрізняти. Відомо, що купини — особливість болота і що вони залишаються на місці боліт, що осушуються. З висоти купини небагато побачиш.

Я тобі приснюся.

За нападами цікаво спостерігати, а чи не діагностувати їх.