- Еліо.
- Так?
- Що ти робиш?
- Читаю.
- Ні, не читаєш.
- Гаразд. Розмірковую.
- О…?
Я скоріше помер би, ніж зізнався.
— Про особисте, — відповів я.
— Тобто ти мені не скажеш?
— Тобто не скажу.
— Тобто він мені не скаже, — повторив він меланхолійно, наче пояснював мої слова комусь третьому.

Ворожнеча має бути великодушною хоча б тому, що від дружби великодушності рідко коли дочекаєшся. Ніхто не дряпає тебе так боляче, як друг. Хоча сам потім прибіжить замазувати зеленкою.

Емоції не грають ролі для істини, лише дійсність.

Досвід не має жодного морального значення; досвідом люди називають свої помилки. Моралісти, як правило, завжди бачили в досвіді засіб застереження та вважали, що він впливає на формування характеру. Вони славили досвід, бо він вчить нас, чого слід слідувати і чого уникати. Але досвід не має рушійної сили. У ньому так само мало дієвого, як і в людській свідомості. По суті, він тільки свідчить, що наше майбутнє зазвичай буває подібне до нашого минулого і що гріх, скоєний одного разу зі здриганням, ми повторюємо в житті багато разів – але вже із задоволенням.

Кречет, озвірівши від крадіжки, корупції та казнокрадства, щодня збирає в себе весь кабінет, сує ніс у всі дрібниці, перевіряє та контролює, і коли кілька великих чинів за його режиму були не просто заарештовані, а й загинули«при спробі втечі», то справді розкрадачі принишкли.

Ти рогоносець, Бонасьє! Ти рогоносець!
Спокійно, Бонасьє! Ти помстишся.
Ти це бачив? Так! Я бачив це!
Ех, безсоромна! Я їй... А вона мені...
Стоп! Спокійно, Бонасьє, є втіха.
Ти ображений не один. Ти ображений разом із Францією.
Франція у небезпеці!
Це змова проти мене та Франції!
Я врятую тебе, Франціє!

Можливо, гроші заважають бути симпатичними.

СРСР це була велика країна з величезними досягненнями. За рахунок багатьох із них ми досі живемо. Особисто мені, за всіх складнощів, радянська влада дала освіту, роботу та популярність. То навіщо мені кидати камінь у минуле? З минулого треба брати найкраще.

Слова, ще слова, і тільки слова: це все, що нам залишили найзнаменитіші філософи шістдесяти поколінь.

Чуєш ти, крилатий, ще раз у мене прицілишся — обірву крила і цибулю в дупу запхну!