Якось легше дихається, коли точно знаєш, що у світі є інші такі ж дурниці. Моєму даху приємно з'їжджати у супроводі чужих дахів, які вибрали приблизно той самий напрямок руху.

Він звик утішати себе власними роздумами.

Коли навколо все танцюють, мені так самотньо в морі облич...

Я не вірю, що людина, якій начхати на правосуддя, на чужі життя і на власну дитину, могла прожити життя чесно.

Я привчила себе дивитися вперед і ні про що не шкодувати.

Читання робить людину обізнаною, бесіда — кмітливою, а звичка записувати — точною.

У глибині моря вічна тиша. Урагани вирують на поверхні, там і проходять. Люди можуть багато чого навчитися біля моря. Зберігати спокій усередині, хоч би що відбувалося зовні...

Всі діти, крім однієї-єдиної на світі дитини, рано чи пізно виростають...

Ми не відступаємо – ми йдемо в іншому напрямку.

Чи можна невтомно бажати того, кого знаєш уже кілька років, кого бачив, коли він кричить, блює, хропе, мочиться, не змиває після себе у клозеті.