Пірати Карибського моря: На дивних берегах. Капітан Джек Горобець
- Ти сказала, що я тобою грав?
— Звісно, так воно й було.
— Так, але як ти могла сказати?
- Ти сказала, що я тобою грав?
— Звісно, так воно й було.
— Так, але як ти могла сказати?
— Так, у Лоньяку ми пограбували так пограбували! Згадаєш — слинки течуть. — Які гарні шовкові сукні нам дісталися! - Вигукнула Міла. — Скільки гарної білизни! - Вигукнула Трудхен. — Яку спеку ми дали монашкам із великого монастиря! - Втрутився штандарт-юнкер.
— До речі, ти що зараз?
- В автобусі.
— Круто... я ніжно знімаю з тебе автобус
Зрештою, люди могутніші, ніж ангели. У них більше свободи та більше можливостей.
Не намагайтеся боротися із темрявою. Навіть не турбуйтеся про неї. Просто запаліть світло, і темрява піде. Засвітіть світло чистого розуму, і все негативне зникне.
О, щасливий той, чиє серце може розбитися по дорозі!
Коли не в глиб сердець розбитих — куди Христу зійти?
І той, чиє здуте було горло, чистий і непорушний погляд
Чекав рук Того, Ким був розбійник з хреста на Небо взятий.
—...суворий вигляд дається нелегко, коли на тобі нічого немає, крім помаранчевого рушника.
Якби не було на світі ночі, ні звідки було б узятись ранком.
Я недавно стала повноцінним членом суспільства, але вже могла з упевненістю заявити, що в цьому не було нічого особливого. Люди страшенно мене втомлювали.