Влітку прийшла черга очищати та«конопатити» дах саркофагу, крізь щілини якого фонтанували«гарячі частки». Першими зголосилися добровольці під керівництвом виконроба Сергія Волкова. Десятихвилинна вилазка коштувала кожному до 0,8 бер. Люди не звертали на це жодної уваги.«І ходжу вільно я саркофагом. Якщо потрібно буде, і кістками ляжу», — найпопулярніша ліквідаторська примовка того часу.
Щасливим є той, хто влаштував своє існування так, що воно відповідає особливостям його характеру.
Колись, можливо, такий день ніколи не прийде, я попрошу тебе про якусь послугу, але до цього дня прийми справедливість як подарунок у день весілля моєї дочки.
Часом, зрідка, трапляється вдалий день, який платить за всі минулі неприємності. І в цей момент ти чуєш, як крутиться світ.
Перша дитяча напівзакоханість усвідомлюється скоріше як тепла дружба і бажання весь час бути разом, ніж прояв власного інстинкту.
Варіанти є завжди. Інша річ, що серед них може не бути жодного прийнятного.
У Гоґвортсі той, хто просить допомоги, Гаррі, завжди її отримує. Я завжди пишався своєю здатністю перевертати фрази. Слова, на мою аж ніяк не скромну думку, — наше найвичерпніше джерело магії, здатне одночасно завдати біль і вилікувати її. Але в цьому випадку я перефразую свій вислів і скажу: у Гоґвортсі той, хто більше заслуговує на допомогу, завжди отримує її. Не шкодуй померлих, Гаррі, шкода живих, і особливо тих, хто живе без любові.
Сьогодні втрачається читання як найскладніша мисленнєва діяльність.