"Жеме вю" - французька протилежність для дежа вю, коли тобі всі незнайомі, не важливо наскільки ти вважав, ніби добре знаєш їх.

я тебе люблю
диму лісками
свіжими ранами
пропаленими фіранками
джинсами рваними я тебе люблю
без пам'яті
спалюючи мости
повільно тліючи я тебе люблю
без палева
без пізді
без Феїрплеїв

Щастя примхливе і непередбачуване, як метелик: коли ти намагаєшся його зловити, воно вислизає від тебе, але варто відволіктися — і воно саме опуститься просто в твої долоні.

Мене не цікавлять історії, які залишають глядача байдужим. Я хочу, щоб виходячи з кінотеатру людина думала:« Бедь- но, мені треба випити».

Іноді треба замовкнути, щоби тебе вислухали.

Судити про чесноту людини слід не з її поривів, а з буденних справ.

— Знаю, мене важко зрозуміти...
— Ні, зовсім не складно. Ти збожеволів.

[Моніка розмовляє з Джо та Чендлером по телефону]
— Хлопці, їсти хочете? У нас із Річардом від обіду дещо залишилося, курчата з картоплею... Що на мені надіто?... Якщо чесно, нічого, крім кухонних рукавиць.
[Джо з Чендлером вдаються]
— Нічого, ось ти колись будеш справді голою, а ми не прийдемо.

Ніхто не ставить собі запитань на кшталт: чи вдалося нам взяти від життя краще? Чи не слід було прожити її інакше? Чи живемо ми з тим чоловіком, там? Що може запропонувати цей світ?

О, як морозно у січні,
Коли зручності у дворі!