- Скажу сам, поки мене не оббрехали. Так, мене потягло на когось молодше за себе.
- У, він гарненький?
- Ха, ха, ха, ха, ха.
- І що, ми більше не будемо разом спати?
- Ти десь бачиш ще одне ліжко?
- Так-а, ти моя сучка по життю.
... У поводженні з жінками у Анатоля була та манера, яка найбільше вселяє в жінках цікавість, страх і навіть кохання, — манера зневажливої свідомості своєї переваги.
…і найсміливіший з нас боїться самого себе. Самозречення, цей трагічний пережиток тих диких часів, коли люди себе калічили, затьмарює нам життя. І ми розплачуємось за це самообмеження. Будь-яке бажання, яке ми намагаємося придушити, блукає в душі і отруює нас. А згрішивши, людина позбавляється потягу до гріха, бо здійснення – це шлях до очищення. Після цього залишаються лише спогади про насолоду або хтивість каяття. Єдиний спосіб позбутися спокуси – поступитися йому. А якщо надумаєш боротися з ним, душу буде томити потяг до забороненого, і тебе змучують бажання, які жахливийзакон, тобою ж створений, визнав порочними та злочинними. Хтось сказав, що найбільші події у світі – це ті, що відбуваються в мозку людини. А я скажу, що найбільші гріхи світу народжуються в мозку, і тільки в мозку.
Ви народилися з пошкодженими мізками чи пошкодили їх пізніше?
А знаєте, що найстрашніше? Мені здавалося, що він із нас найсильніший. Але, можливо, головне тут не бути найкращим. Можливо, головне тут знайти маленькі радості, які можуть допомогти дожити до вечора. Це підтримка близької людини або те, що ти дозволяєш собі піддаватися емоціям... нехай навіть на мить. Або це можливість хоч раз побути безкорисливим. Не знаю... Напевно, головне це просто вижити. Будь-яким методом.
- Не треба соромитися!
— Чорний співак із дочкою графа у Північному Йоркширі — нас ніхто не помітить!
— Як справи у мого найулюбленішого пацієнта, від якого за весь місяць не надійшло жодної скарги?
- Нормально. Він, як і раніше, в комі.
Але ніхто не знав, як позбутися багаторічного звалища сміття на Палацевій площі. Виручив кмітливий барон Корф:
- Завтра вранці тут можна буде гладити білизну...
Через герольдів сповістили околиці, що нікому не забороняється брати з палацового будівництва все, що там лежить, і вранці перед Зимовим утворилася гладенька площа: бідні городяни не тільки мотлох, але навіть купи вапна розтягли.
— Добре, що нікого немає, тож можна розмовляти.
— А якби хтось був, ти мовчала б?
— Мені було б ніяково.