Коли комп'ютер зникне через баб, без образ, або вб'є себе через зайву вагу, тоді, можливо, я ще повірю в штучний інтелект... (Якщо комп'ютер закохається в програмістку, без образ, або накладе на себе руки, тому що він погладшав, тоді я повірю в штучний розум.)
Влада – це моя їжа. Бій - це мій відпочинок. Кров – це мій кисень. Політика - це моя кров. Сон мій ворог. Мої вороги - мій видобуток.
Хто в здоровому глузді подивиться на вазу, розмальовану бичачими яйцями, і скаже:«О так, це саме те, що мені потрібно»? Можеш не відповідати, я й сам знаю. Хтось непристойно багатий, нудний і загадковий. Ці прикметники чудово описують усі мої життєві прагнення.
І справді, хоча всі люди підвладні єдиному закону, що називається природою, як, однак, різні їх характери, судження, почуття та егоїстичні устремління!
— Ми приречені? Я про людей...
— Це у вашій природі знищувати себе.
Краще сховатись за спину ворога, ніж стояти до нього обличчям.
Чим краще людина, тим менше вона боїться смерті.
Запам'ятайте: добре серце, живий розум, спільність смаків важливіше, ніж чарівне обличчя. Писали, що краса обіцяє щастя, але краса тіла без достоїнств душі обманює ваші надії.