Втім, досвід буває різним і звертається на користь або на шкоду, залежно від натури людини. Хороша натура дозріває, погана розтлінується.

Держава не може бути кращою за свого керівника.

Банківський службовець тремтить над своїм годинником, американський турист – над фотоапаратом, шкільний вчитель – над своєю машиною, лікар – над будинком… Коли їх грабують, вони так лякаються, що одразу пхають вам ключі від сейфа, замість того щоб захищатися.
А я не боюсь. Життя – це велика афера. У мене нічого немає, і мені начхати.

Матеріальні докази, за якими треба збігати та притягнути сюди, мені не потрібні. Я хочу, щоб доказ можна було тримати в розумі, доторкнутися до нього, відчути його запах, відчувати його цілком. Але це неможливо. Щоб вірити в існування речі, ти маєш постійно мати її при собі. Землю в кишеню не покладеш або ж людину. А я хочу досягти того, щоб завжди мати при собі будь-яку річ. Щоб я міг вірити у її існування. Це так обтяжливо — кудись іти, брати щось фізично існуюче, аби довести щось. Я не люблю реальних речей, тому що їх завжди можна забути де-небудь або залишити, а потім перестати в них вірити.

Пам'ятай нинішній день... бо з нього починається вічність.

Дружба та довіра не купуються і не продаються.

Бути гріху якомусь! Такий на мене страх, такий на мене страх! Точно я стою над прірвою і мене хтось туди штовхає, а втриматися мені нема за що.

... Хитруни часто впадають у халепу, приписуючи іншим свої власні розрахунки.

Як можна було таким дрібним шрифтом надрукувати? Заощаджують на культурі... Варвари!

... можна без жалю розлучитися з тим, що дорого, заради того, хто найдорожчий у світі.