... де кожну ніч тисячі жінок відвертаються до стінки з однією думкою«ну обійми ж, обійми», де кожне ранок тисячі чоловіків прокидаються з думкою про те, яку сьогодні придумати причину для пізнього повернення додому.
Є три розряди егоїстів: егоїсти, які самі живуть та жити дають іншим; егоїсти, які самі живуть і не дають жити іншим; нарешті егоїсти, які самі не живуть і іншим жити не дають. Жінки переважно належать до третього розряду.
Якось я читав Шекспіра і зрозумів, що не люблю її.
Тільки ті люди, що підходять один одному, не нудьгують у тиші. Такий ось парадокс.
Самотність сприймається легше, поки самотній той, з ким ти був довгий час.
Дізнавшись щось таке, потім від цього нікуди не подітися.
І звідки в людині ця пристрасть до руйнування — до кінця всього ніколи не зруйнуєш.
Патріотизм — не більше, ніж вірність нерухомості, яку раз 800 завойовували 800 режимів 800 різних країн, але за будь-якого розкладу вона найкраща!
Я так втомився від болю, який чую та відчуваю, бос. Я втомився від доріг, утомився бути один, як горобець під дощем. Втомився від того, що ніколи ні з ким мені не поділити компанію і не сказати, куди й навіщо ми йдемо. Я втомився від ненависті людей один до одного. Вона схожа на уламки скла в мозку. Я втомився, що стільки разів хотів допомогти і не міг. Я втомився від темряви. Але найбільше від болю. Її надто багато. Якби я міг сам з усім покінчити!