У житті його постійно вичитували і опускали: вдома — сильна і любляча, але строга мама, у школі — вчителі, в армії — начальники, в офісі — майже все. Роки залякування задавили його душу: там, де мала розквітати мужність, залишилася якась каша.

У розпорядженні Артеміса був цілий ряд уїдливих відповідей, але жодна з них, на його думку, не відповідала тяжкості образи. Подружко, треба ж! Втім, він не був певен, що це було образою. І якщо так, то для кого – для нього чи для незнайомки?

У будь-якому положенні є свої переваги. Головне – не забувати ними насолоджуватися.