Коли у відносинах все легко і невимушено, не думається про те, що жінці мало того, щоб хтось був із нею в ліжку. Їй треба, а подекуди й болісно потрібно, щоб хтось подбав про неї.

У людині ще живе маленький глядач — він не бере участі ні в вчинках, ні в стражданні — завжди холоднокровний і однаковий. Його служба — це бачити і бути свідком, але він без права голосу в житті людини, і невідомо, навіщо вона існує. Цей кут свідомості людини день і ніч висвітлено, як кімната швейцара у великому будинку. Цілодобово сидить цей плідний швейцар у під'їзді людини, знає всіх мешканців свого будинку, але не один житель не радиться зі швейцаром про свої справи. Мешканці входять та виходять, а глядач-швейцар проводжає їх очима. Від своєї безсилої поінформованості він здається іноді сумним, але завжди чемний, відокремлений і має квартиру в іншому будинку. У разі пожежі швейцар дзвонить пожежникам та спостерігає зовні подальші події.

Хто до вчення глухий, гірший за злодія — сам у себе краде.

Знаєш, що на давньогрецькій трагедії означає«пісня козла»? А я знаю, але все одно не розумію. Не знаю, про що була перша трагедія, але з козлом сталося щось погане.

Горе тому, хто намагається і словом і ділом здобути прихильність людей, а не дбає про правду і справедливість.

У моїх фільмах нема  сексу. Секс це дуже нудно, якщо тільки ти ним не займаєшся.

Дуже важко розвинути в людині те, чого в ній немає  і близько.

Важливою є не зміна місць, а важливий момент, коли перебуваєш між ними.

— Вони [гори] мені так подобаються, що й сказати не можна.
— Як же ти кажеш, що їх ненавидиш?
— Хіба не можна поєднувати й те, й інше?
- Ні. Це різні речі. Як день і ніч, як лід та вогонь.
— Якщо лід  здатний обпалювати, то й кохання може поєднуватися з ненавистю. Гора чи болото, все одно. Земля одна.

Кетран пробурмотіла щось собі під ніс, проте світліше від цього не стало. Почувся жахливий сміх Ланса. Кетран розлютилася і повторила спробу. Та так старанно і з такими оборотами, що її команда про всяк випадок відповзла убік — від гріха подалі.