— Я тільки одне знаю: якщо не знайти щось свого, то й залишишся звичайною людиною. І не важливо, чи йдеться про витвір мистецтва або про пару шкарпеток, головне — створити щось нове. Тоді ось воно — ти і твій витвір у реальному світі, його можна побачити, прочитати, почути, відчути. Тоді ти сам дізнаєшся трохи більше про себе, ніж знають про тебе інші. Ти мене зрозумів?
— Так, ти збираєшся в майбутньому розмальовувати шкарпетки...
- Ти врятував мені життя.
- Коли?
- Зараз. І кожен день, що я з тобою...
Чужий біль нерідко втішає черстві серця, якщо не перехльостує через край.
Великий від Землі до Сатурна межа,
Невігластво в ньому я здолати хотів.
Я таємниць розгадав у цьому світі чимало,
А смерті загадку, на жаль, не зумів.
[Керолайн заламує руку Тайлеру]
- Ти сильніший за мене?
- Ні, що ти.
Ви, пустушки, навіть не проголосували. Отже, ви, тихоні, занадто тупі, щоб скористатися своїми правами, і у вас словниковий запас, як у смаженої картоплі. Вважайте, що це ваше останнє тренування як Річкових Лисиць і ваш останній тиждень як мої підручні. Ви звільнені по всіх напрямках. Це все. Валіть, сучки.
Я запитала Оксану як вона живе далі і вона сказала, що кожен веде своє полювання: хтось шукає кохання, хтось незалежність, хтось своє призначення, а хтось просто шукає правду. Ще вона сказала, що не треба бояться полювання, куди б вона нас не привела і ким би не зробила. Потрібно знайти те, що важливо і продовжувати полювати.
Бюрократія складається з найманих служителів, аристократія з ідолів, а демократія з ідолопоклонників.
Дуже шкідливо заперечувати факти, які існують.