Нарешті відшуміли весняні грози, літо утвердилось у своїх правах, і якщо колись стояли нестерпні холоди, то тепер, на початку липня, почала дошкуляти нестерпна спека.

- О, шикарний вигляд!
— Мишко, це ж фрак.
- І шо?
- І шо, шо? У ньому не ходять.
— А що з ним роблять?
— Мишко, його одягають у театр там... чи на похорон...

Трапляється, спадають на думку такі думки, що й не знаєш, чим їх пригостити.

З вашою ідеєю погодяться значно охочіше, якщо ви заявите, що вперше її висловив Бенджамін Франклін.

Люди недарма кажуть: характер закладається у колисці.

— Скажи, чи великий Всесвіт?
- Нескінченна...
- А звідки ти знаєш?
— Усі дані на це вказують.
— Але ж це не доведено, ти сам цього не бачив? З чого ж ти певен?
— Я не впевнений, я вірю.
— З любов'ю так само...

Сьогодні мене ніхто не привітав із днем ​​народження. Нічого надзвичайного, він у мене не сьогодні.

Ми в захваті від того, чим у собі не стали б захоплюватися.

Я люблю гуляти ночами. Це мені більше до смаку, світ стає іншим. Пустельний, тихий та таємничий.

Не ми керуємо країною, ми лише мізерна меншість, що голос кричить у пустелі.