Ми, Борджіа - і є Рим!

— І ти мене тут кинеш? Як мій батько?
- Так.... Знову маніпулюєш?
- Мені холодно.
- Я знаю. Сказати звідки? Ми пов'язані.

По одному виду їх одразу можна було відрізнити від помічників, секретарів і різноманітних обслуговуючого персоналу. Кожен делегат підходив до столу і, продовжуючи розпочату ще в кулуарах розмову, займав своє місце з тією неповторною хазяйською невимушеністю, яка буквально кричала:«Ми – сила». У кожному жесті, у кожному погляді прозирала переконаність у своїй корисності, важливості того, що вони тут уявляють.

І дикий, і дивовижний був навколо
Весь божий світ; але гордий дух
Зневажливим окинув оком
Творіння бога свого,
І на його чолі високому
Не відбилося нічого.

Кращий спосіб обдурити когось — створити в нього враження, що він на власні очі виявив щось.

У Нью-Йорку мати єдину професію — недозволена розкіш.

Самотній, як димок у холодну ясну ніч.

Більшість жахливих речей робиться під виглядом турботи про людей, наприклад, про нас із вами.

На шляху помсти морок і самотність, і з нього не можна зійти.

Любов — це найкраще сп'яніння, яке тільки може бути, і не така вже згубна хвороба, і не просте людське божевілля в патологічному сенсі, а навіюване згори і прагне божественного манія, божественне божевілля, що дарує крила душі, укладеної в темницю тілесне тіло.