Андрій Бєлянін. Козак у раю
Вороги часом набагато відданіші за друзів. Друзі завжди відійдуть убік, якщо ви їх не потребуєте. Вірні вороги не залишать вас ніколи!
Вороги часом набагато відданіші за друзів. Друзі завжди відійдуть убік, якщо ви їх не потребуєте. Вірні вороги не залишать вас ніколи!
— Так не повинно бути.
— Не буває так, як має чи як не повинно. Буває лише те, що трапляється і те, що ми робимо.
— Слухай, ти не знаєш, що таке«елізіум»?
— Не знаю, мабуть, ліки якісь.
- Ніколи, ніколи ще Вороб'янінов не простягав руки!
- Ах, Ви не простягали руки?!
- Не простягав!
- Так простягнете ноги, старий ідіот!
Публіка з'їсть усе що завгодно, якщо ви не поскупитеся і добре посахати страву.
Як сказав Чудовий Моріс, це просто історія про людей та щурів. А найскладніше в ній – це вирішити, хто тут люди, а хто – щури.
Посмішка, вона допомагає. І у важкій ситуації теж. Особливо у важкій ситуації.
Можна скільки завгодно сидіти, нарікати на долю і шкодувати себе коханого, але користі від цього все одно не буде ніякої, а дорогоцінний час тим часом піде безповоротно. Тож треба не піддаватися почуттям, а думати, що робити далі. І діяти!