Суєта суєт. Борис Іванович

- Марино, можна сказати, я загинув.
- Ти загинув? В якому сенсі?
- Мені сподобалася стороння жінка.
- Жінка? Що означає сподобалася?
— Значить, вона  мені сподобалася як ну... жінка. Розумієш?
- Послухай, я хвилююся, у мене відповідальна робота, у мене тридцять другий шлюб за рахунком, я тридцять другий раз хвилююся, а ти приходиш і, вибач мені, якісь вульгарності говориш! Борисе, візьми себе в руки, це хвилинна слабкість.
- Яка хвилинна? Це березень, квітень, травень. Це тримісячна слабкість!
— Стривай... А ти що з нею...? Ну... ти з нею...?
- Що ти маєш на увазі?
- Так?
— Не розумію, що так?
— Ну, ти з нею... Ти з нею був?
— Як можна так!... Марино, не треба так брутально... незручно... Звичайно, був.
— Тихіше... Яка гидота!