Мілорад Павіч. Краєвид, намальований чаєм

Все моє покоління - одинаки, ми глухі один до одного, неначе пташка нирок; зайняті своєю справою, нічого не чуємо навколо; сховавшись у спокійних шлюбах, мріємо про ту єдину, присуджену до самотньої тарілки та обіду в безмовності; ми бачили міста, а не людей у ​​них.

Цитата з книги Краєвид, намальований чаєм, автор Мілорад Павіч
Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.