Федір Михайлович Достоєвський. Щоденник письменника

Любов до людства – навіть зовсім немислима, незрозуміла і неможлива без спільної віри у безсмертя душі людської. Ті ж, які відібравши в людини віру в її безсмертя, хочуть замінити цю віру, у сенсі вищої мети життя,«любов'ю до людства», ті, говорю я, піднімають руки на самих себе; бо замість любові до людства насаджують у серці того, хто втратив віру, лише зародок ненависті до людства.

Цитата з книги Щоденник письменника, автор Федір Михайлович Достоєвський