Пабло Неруда

... мить, коли виходить перша книга, що ще пахне друкарською фарбою і пестить дотиком сторінок, ця чудова і п'янка мить, коли ніби чується шелест крил, що розорюються над головою, і на підкореній вершині розпускається квітка, — така мить буває тільки раз у житті поета.