Самуїл Якович Маршак

Гримнув грім несподівано, навмання -
лютий удар і гул протяжний,
а потім пронісся легкий шум,
квапливий, радісний і вологий. Дощ шумів тихо, наспіваючи,
Поливаючи двір і дах будинку,
Шопотом упокорюючи буйний гнів
З висоти грому, що зірвався.