У моєму житті з'являлися різні люди, але ніхто не залишився. Кожен ніби шукав там щось для себе, але не знаходив – і зникав.

Гармонія - далеко не єдине, що пов'язує разом людські серця. Набагато міцніше людей об'єднують спільні муки. Загальні рани. Загальні страхи. Немає  заспокоєння без крику болю, як не буває світу без пролитої крові чи прощення без непоправних втрат. Ось що лежить в основі справжньої, а не абстрактної гармонії.