— Карле, що з тобою? Ти захворів?
— Щось із животом просто. У тебе є щось? Бісептол?
— Або ціаністий калій.

— Нам складно сприймати життя таким, яким воно  є. Але треба пам'ятати про ваше кохання, адже воно  було справжнім, про турботу Сема, про те, як він тебе любив, ти була для нього всім, у тобі полягав сенс його життя.
- Мені так самотньо.
- Ти не самотня. Ти маєш роботу, ти дуже талановита, ти молода розкішна жінка.
— Я вже не знаю, що реально, про що й думати.
— Думай про себе, як ви були разом і як це було чудово.

— Я хочу, щоб ти передала Моллі мої слова, але перекажи їй дослівно.
- Так. Він хоче, щоб я передала його слова дослівно.
- Моллі, ти в небезпеці.
- Звучить жахливо. І перестань тупцювати навколо мене, ти мене дратуєш! Я передам твої слова по-своєму. Моллі, дитино, ти в небезпеці.

— Він усю ніч співав мені пісню про якогось Генрі Восьмого.
— Так само він змусив мене піти до нього на перше побачення.

- Сем, ти любиш мене?
- А як ти думаєш?
— Ти цього не кажеш.
- Про що ти?! Я завжди це говорю!
- Ти кажеш: "Я теж". Це інше.
- Для багатьох "Я люблю тебе" - чергова фраза.
— Іноді треба чути. Мені потрібно.