— Друзі мої, і в трагічних кінцях є своя велич. Вони змушують задуматися тих, що залишилися живими.
— Що тут величного? Соромно вбивати героїв, щоб зворушити холодних і розворушити байдужих.

Коли він змінює нас на інших,
Що рухає їм? Гонитва за забороненим?
Очевидно. Жага змін?
Так, це також. Або слабоволі?
Звісно так. А хіба немає  у нас
Потреби у забороненому чи новому?
І хіба волею ми сильніші за них?
От нехай і не докоряють нам нашим злом.
У своїх гріхах ми з них беремо приклад.

Їй не хотілося виходити за нього заміж, але хотілося зберегти його. Їй не хотілося нічого йому давати, але хотілося, щоб він віддавав їй усе.

Повірте, благородство не в паперах,
А в серці.