— Ти колись була закохана?
- Не думаю.
— Хочеш, щоб я тобі описала це почуття?
- Ну добре...
- Ти пам'ятаєш, як їхала зі мною в машині швидкої допомоги після того, як я намагалася накласти на себе руки?
- Звісно.
— Ось яке це почуття.

Докладніше

Я думала про те, щоб Кріс хотів, щоб я сьогодні сказала. Яку б пораду він мені дав, який був би чимось на кшталт:«А знаєш, дитинко, до біса. Ці хлопці знають про мене все. Розкажи йому про когось іншого». Я вирішила, що розповім дещо про героя Кріса. Про людину на ім'я капітан Джо Кангега. У 1960 році, забравшись у повітряну кулю з фольги, капітан Джо піднявся на висоту 32 кілометри в стратосферу, а потім озброєний тільки парашутом він стрибнув. Він падав 4 хвилини 36 секунд, досягнувши швидкості 740 миль на годину, перед тим, як відкрив свій парашут за 5 кілометрів до землі. Раніше цього не робив ніхто і не повторив і досі. Він зробив це тому, що міг. І ось за що Кріс любив його, бо Кріс говорив«так». Він говорив "так" усьому. Він любив кожного. Він був найхоробрішим хлопцем. Людина, Якого я знала. І ось чому він вистрибував з повітряної кулі кожен день, тому що міг. Бо був. І ось чому… І ось чому… Ми… Ми любили його!

Докладніше