— А раптом я й сама посунута?
— Бетті... Ми всі посунуті. Але ми не наші батьки. У сім'ї не всі однакові.

Деякі бранці не скуті ланцюгами і замкнені в камерах. В'язниця Арчі була побудована з його амбіцій та гніву. В іншій частині міста минуле відігравало роль жорстокого наглядача.

Ще одна особливість страху. Іноді він росте разом із тобою. Або скручується пружиною, стискаючи все всередині.

Ми шукаємо ідеали: з ними спокійніше, але життя набагато складніше цих простих істин.

Бетті та Вероніка, відтоді й назавжди, вони стали Бі та Ві.